На Львівщині 2020 стане Роком митрополита Шептицького, родини Лип і Вишиваного

18 грудня, відбулося засідання постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та засобів масової інформації.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Львівської облради.

 

Члени комісії погодили проєкти рішення "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького", "Про проголошення 2020 року Роком Івана, Ганни та Юрія Лип", "Про проголошення 2020 року Роком Василя Вишиваного".

Крім того, депутати підтримали ініціативу голови спілки офіцерів України, полковника П. Костюка та групи громадських організацій та громадських активістів Львівщини щодо відзначення 100-річчя створення Української військової організації та проголошення 2020 року "Роком Української військової організації".

Варто зауважити, що комісія також розглянула низку бюджетних пропозицій щодо виділення коштів у 2020 році на проведення реставраційних робіт пам'яток архітектури місцевого значення.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.