АНОНС: Презентація щоденників Івана Лисяка-Рудницького

Щоденники проливають нове світло на центральні сюжети української історії XX століття, а також на формування Івана Лисяка-Рудницького як історика.

У Києві відбудеться презентація щоденників видатного історика української суспільно-політичної думки, політолога та публіциста Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), повідомляють організатори у Facebook.

 

Видання щоденників покриває широкий спектр подій його біографії – життя Львова у 1930-х рр., української громади Кракова у 1939–1940 рр., побуту в нацистському Берліні та окупованій Празі 1940–1945 рр., побуту на еміґрації у Західній Європі та США у 1945–1954 рр. і, нарешті, в радянській Москві і в радянському Києві у 1970-х рр.


Учасники презентації:

Ярослав Грицак, історик, д. і. н., редактор-засновник "України Модерної", професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка;

Юрій Шаповал, історик, д. і. н., професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Модеруватиме захід Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки – Judaica Center, головний редактор видавництва Дух і Літера.


Час: 23 грудня, понеділок, 18.00


Місце:
Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу НаУКМА)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.