У Києві встановили меморіальну дошку меценату Євгену Чикаленку. ФОТО

У столиці відкрили меморіальну дошку Євгену Чикаленку – видатному підприємцю, меценату, одному з основних «двигунів» українського національного відродження на початку ХХ ст.

Про це повідомляє Вечірній Київ із посиланням на члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміша Мартиненко-Кушлянського.

Євген Чикаленко
Євген Чикаленко

"Дошка міститься на будинку за адресою вул. Рейтарська, 35, де знаходилася редакція газети Київського управління у справах земського господарства. Згодом текстова частина буде доповнена портретним зображенням Євгена Чикаленка, на виготовлення якого буде проведено окремий конкурс", - розповів Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 
Фото: Тиміша Мартиненко-Кушлянського

Нагадуємо, що саме агроном, благодійник та видавець Чикаленко був одним із ініціаторів скликання Центральної Ради у 1917 році.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.