У МЗС Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв в Україні

У заяві йдеться, що збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом не є внутрішньою справою будь-якої країни.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв і антисемітських ідеологів в Україні. Відповідну заяву опубліковано на сайті МЗС.

 

"Особи, відповідальні за вбивства євреїв під час Голокосту і погромів, а також антисемітські ідеологи українського національного руху недавно стали об'єктом публічного прославлення в Україні", - йдеться в повідомленні.

У відповідь на це МЗС Ізраїлю висловило своє засудження цих явищ і підкреслило наступне:

"Збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом, включаючи прославлення антисемітів і вбивць євреїв, не є внутрішньою справою будь-якої країни.

Навпаки, це основні обов'язки та відповідальність кожного ізраїльського дипломата. Він є загальним моральним боргом перед Ізраїлем і його численними союзниками по всьому світу".

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.