Британська поліція зарахувала український тризуб до екстремістських символів

Посольство України у Великій Британії вимагає від контртерористичної поліції вилучити з переліку екстремістської символіки український герб.

Про це в посольстві заявили 19 січня, повідомляє Радіо Свобода.

 

Дипломатична установа звернула увагу на оприлюднений журналістами посібник для вчителів та медиків, де серед прикладів символів праворадикальних рухів зазначене й татуювання у вигляді тризуба.

"Додавати тризуб, закріплений в Конституції національний символ і державний герб України до "Посібника з протидії екстремізму", який контртерористична поліція видала для вчителів та медичного персоналу – це більш ніж обурливо.

Жодні виправдання неприйнятні. Ми вимагаємо вилучити тризуб з посібника та офіційних вибачень", – йдеться в заяві посольства.

 

17 січня британське видання Guardian опублікувало перелік екстремістської символіки, укладений контртерористичною поліцією Об'єднаного королівства.

Серед прикладів "праворадикальних символів" можна знайти татуювання у вигляді українського тризуба, а серед переліку угруповань "білих супремасистів" – шеврон українського батальйону "Азов".

 

Посольство України у Великій Британії коментує появу тризубу у списку британської поліції, не символіки "Азову", який з 2014 року є частиною Національної гвардії.

Крім того, увагу ЗМІ привернули й інші деталі переліку – наприклад, посібник містить розділ "Групи та символи захисту довкілля", до якого увійшли організації із захисту довкілля Greenpeace та Extinction Rebellion.

Водночас у британській контртерористичній поліції заявили, що наявність символіки в посібнику не означає, що організації, які нею користуються, є екстремістськими.

Натомість публікацію списку пояснюють спробою допомогти поліції та іншим службам "розуміти зміст знаків та символів, з якими вони можуть стикатися в роботі щодня".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.