Депутат від "Слуги народу" Потураєв заступився за Бандеру

Микита Потураєв заступився за Степана Бандеру і залагодив питання з послом Ізраїля.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив журналіст Андрій Павловський.

Микита Потураєв
Микита Потураєв
ФОТО: 24-й Канал

Він нагадав, що Польща та Ізраїль розкритикували вшанування в Україні Степана Бандери, вважаючи його посібником нацистів і прихильником етнічних чисток. А народний депутат від "Слуги народу" вважає ці заяви політичними.

"Кого-кого, а Степана Бандеру в етнічних чистках дорікати ніяк не можна. Він ніяк не міг брати в них фізичної участі. Жодного документа, підписаного Степаном Бандерою із закликами до етнічних чисток, не існує і ніколи не існувало. Навіть НКВС посоромився робити такі фальшивки", – заявив Потураєв.

Також "Слуга народу" обговорив питання Бандери з послом Ізраїля.

"У нас була тривала дискусія, дуже продуктивна, він професійний історик, ми чудово розуміємо один одного", – підкреслив нардеп.

Потураєв також переконаний, що українська влада не повинна жорстко реагувати на заяви Польщі та Ізраїля, оскільки з цими країнами слід підтримувати партнерські відносини.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.