"Черкаси": вийшов трейлер фільму про корабель, який чинив опір росіянам найдовше. ВІДЕО

Історія останнього українського корабля в Криму, який навесні 2014 року чинив опір російським окупантам і продовжував відважну боротьбу, вийде в широкий прокат 27 лютого. Нині ж презентували офіційний трейлер воєнної драми "Черкаси".

"Черкаси" — український повнометражний художній фільм режисера Тимура Ященка, заснований на реальних подіях весни 2014 року, повідомили "Історичній правді" представники творчої комнади стрічки. Однойменний мінний тральик, заблокований російськими військами в бухті озера Донузлав під час анексії Криму, три тижні чинив опір ворогу і став єдиним з 9 українських кораблів, що не спустив державний прапор.

 

Цей фільм  — перше повнометражне кіно про українські Військово-морські сили в історії вітчизняного кінематографу. 

Консультував знімальну команду сам командир тральщика "Черкаси" Юрій Федаш. До акторського складу ввійшли моряки, які під його керівництвом тримали оборону на кораблі у 2014 році.

"Цей фільм — про звичайних хлопців, які в екстремальний період життя здійснюють непростий вибір, про дружбу, зраду і гідність. Створення "Черкас" підтримало багато культурних і соціальних інституцій, бізнес-організацій, і, що важливо, завдяки краудфандинговій платформі "Велика ідея" у співпраці з Міжнародним фондом "Відродження" своїми внесками підтримали сотні звичайних громадян нашої країни. Для нас це підтвердження актуальності, важливості фільму і його тематики для українського соціуму", — розповідає продюсер картини Марта Лотиш.

 
У ролях: Роман Семисал, Дмитро Сова, Євген Ламах, Олег Щербина, Руслан Коваль, Євген Авдєєнко, Вадим Лялько, Віталіна Біблів

Зйомки тривали 39 знімальних днів на узбережжі Чорного моря: в Одесі, на Кінбурнській косі, а також у районі Очаківського порту. Крім того, одна з локацій розташовувалася в селі на Чернігівщині. Події на морському тральщику "Черкаси" були відзняті на кількох кораблях.

Фільм виробництва MKK Film service (Україна) та Inter Media (Польща) створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, ВМС і Генштабу ЗС України, краудфандингової платформи "Велика Ідея", Міжнародного фонду "Відродження", Львівської міської ради, Львівської обласної адміністрації, Черкаської обласної адміністрації.

Силові відомства надали справжні кораблі флоту та спеціальне військове обладнання, а для фільмування екшен-сцен залучали  бойову авіацію, військовослужбовців, у тому числі й "морських котиків". Деякі сцени знімали під час навчань українського флоту.


Всеукраїнський кінотеатральний прокат розпочнеться 27 лютого 2020 року, до 6-ї річниці анексії Криму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.