In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР у 1985-1990 роках Валентина Шевченко. Про це повідомив сайт https://gordonua.com/ з посиланням на джерела у родині.

Валентина Шевченко (1935-2020)
Валентина Шевченко (1935-2020)

ДОВІДКА:

Валентина Шевченко народилась 12 березня 1935 року у тому ж місті, що й нині діючий президент України - Кривому Розі. 

З 1954 року працювала у школах Кривого Рогу, секретарем Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області і одночасно навчалась на географічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.  До КПРС вступила у 1957 році. З 1960 року робить партійну карʼєру - працює секретарем Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу, секретарем і завідувачкою відділу ЦК ЛКСМ України.

У 1969 році її призначають заступником міністра освіти Української РСР,  у 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. Впродовж 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1985 по 1990 рр. обіймає найвищу державну посаду в УРСР - Голова Президії Верховної Ради.

З 1991 року - на пенсії. Очолювала Конгрес ділових жінок України та ряд інших громадських організацій.

. 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.