У Києві відкрили меморіальну дошку видатному перекладачу, який знав понад 20 мов

У Києві відкрили меморіальну дошку видатному українському перекладачу та лінґвісту Миколі Лукашу.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, дошку відкрито на будівлі за адресою: вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 3.

 
ФОТО: УКРІНФОРМ

"Сьогодні ми відкриваємо меморіальну табличку, яка буде нагадувати і спонукати до прочитання тих творів, до перекладу яких був причетний Микола Лукаш.

А він знав понад 20 мов і мабуть таких перекладачів і у світі, і в Україні лише одиниці", - зазначив заступник голови Печерської РДА Анатолій Невмержицький.

Меморіальну дошку відкрито на будівлі, в якій проживав Микола Лукаш з 1973 по 1988 рік.

Участь у заході взяли представники столичної влади, Національна спілка письменників України, науковці, громадськість.


Автором меморіальної дошки виступив скульптор Іван Мельничук.


ДОВІДКА. Микола Лукаш – один із небагатьох, хто перекладав із мови оригіналів, а не російських текстів. Вважається одним з найвидатніших українських перекладачів – перекладав художні твори з 20 мов.

Він є геніальним митцем, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

Найбільш плідними роками творчої праці Миколи Лукаша було двадцятиліття з 1953 до 1973 року, коли він переклав "Фауста" Ґете, "Мадам Боварі" Флобера, лірику Шиллера, "Декамерон" Бокаччо тощо.

Саме Микола Лукаш чи не вперше в європейський літературі здійснив сміливий експеримент, перекладаючи українською поезію Фредеріко Гарсія Лорки, написану галісійським діалектом іспанської мови, за допомогою також діалекту гуцульського.

1973 року Миколу Лукаша виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всіляко переслідували, перестали публікувати, чим позбавили засобів існування.

Перекладач був відновлений в Спілці письменників України на хвилі перебудови 1988 року, практично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів – книги під назвою "Від Бокаччо до Аполлінера", яка вийшла у 1990 році.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.