АНОНС: Лекція "Невідома українська революція: боротьба за вільний спорт"

У Києві пройде лекція про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль наших спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни.

Інформація, яка могла б залишитися прихованою, стала відкритою для українського суспільства, повідомляють організатори – Національний музей Революції Гідності.

 

"Революція на граніті, Помаранчева Революція, Революція Гідності – у кожній з них брали участь спортсмени. І пластуни, і з інших спортивних товариств за кордоном.

Спорт став тим інструментом, завдяки якому українська діаспора боролася за те, щоб українці окремо виступали в Олімпійських іграх та інших змаганнях від СРСР у 50-90-х роках", – розповів лектор Олексій Лях-Породько.

Також серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні. Зокрема, це Дмитро Максимов – майстер спорту України з дзюдо Дефлімпійських ігор 2013 року, бронзовий призер Чемпіонату світу зі східних єдиноборств серед нечуючих у 2012 році.

Анатолій Жаловага – професійний гандболіст, кандидат в майстри спорту. Загинув на вулиці Інститутській у центрі Києва від кулі снайпера у лютому 2014 року.

Юрій Пасхалін – штангіст, був розстріляний на Майдані автоматною чергою в спину. Пораненого Юрія занесли до пункту медичної допомоги в Будинку профспілок на майдані Незалежності. Віктор Швець – майстер спорту з академічного веслування та володар Кубка України.

Лекція присвячена організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям.


На лекції дізнаєтеся:

• Хто з Героїв Небесної Сотні належав до олімпійської спільноти?

• Хто ці історичні постаті, які захищали право українців представляти себе на міжнародних спортивних змаганнях у радянські часи?

• Завдяки яким світовим та українським спортивним організаціям відбулася "олімпійська революція"?

• Чому "олімпійська революція" схожа на Революцію Гідності?


Лектор: Олексій Лях-Породько – засновник щомісячного онлайн журналу "Спортивний родовід", який видається в Україні та за кордоном, метою якого є збереження історії тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам'яті України. Ведучий програми "Спортивні історії" на Емігрантському радіо.


Час: 11 лютого, вівторок, 18.30


Місце:
Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт
: 0442225014, 0986611833, 0683280792, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Необхідно зареєструватися.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.