Презентували книгу про участь Миколаєва у подіях Кримської війни. ВІДЕО

У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги трьох авторів про участь Миколаєва у подіях Кримської війни у 1853 – 1856 роках.

Про це повідомляє Суспільне.UA

 

Робота над книгою "Миколаїв у Східній (Кримській) війні 1853-1856 років" тривала три роки. Співавтор, історик Євген Горбуров, каже: "Мета наукового видання: показати правдиві факти Східної війни".

"Так вийшло, що всі лаври цієї війни, не дивлячись на те, що вона була програна в Російській імперії, дісталися місту Севастополь, і незаслужено наше з вами славне місто Святого Миколая, місто Миколаїв, воно було обійдене істориками, дослідниками, як вітчизняними, так і зарубіжними.

Ми спробували в нашій книзі відновити справедливість і надати статус незвичайного міста, яке брало участь у цій війні. Хоча в Миколаєві не прозвучало жодного бойового пострілу, але те, що лягло на плечі містян, те, що лягло на плечі міської влади, військових командирів, заслуговує дуже пильної і шанобливої уваги" - каже Євген Горбуров.

Для написання книги автори використовували матеріали з Державного архіву області. У книзі 313 документів, що об'єднують події Кримської війни та Миколаїв. Вони систематизовані та об'єднані у 12 тематичних розділів.

Співавторка книги Лариса Левченко каже: "Це документи, які зберігаються виключно в Державному архіві Миколаївської області , вони датуються серединою ХІХ століття і авторами їх, скажімо так. Справжніми авторами є ті люди, які їх складали ще понад 150 років тому.

Тому ми вже є такі собі автори-укладачі. Але в чому цінність такої роботи? Така робота стає основою для подальших наукових досліджень, тому що немає джерел – немає історії".

Співавторка книги Катерина Беляєва родом із Миколаєва, зараз проживає в Росії. У книзі використала документальні свідчення подій з архівів Москви та Санкт-Петербургу.

Співавторка книги Катерина Беляєва каже: "Саме за станом миколаївських госпіталів, що тут відбувалося. Два військових медики з Санкт-Петербургу були в цей час сюди спрямовані.

У них є дуже хороший опис самого міста, що тут було, яким був стан військових госпіталів, де розташовувалися. Ось цю інформацію вдалося дістати нам, вона присутня в нашому виданні".

Книга російсько-англійська. Вийшла накладом 1000 примірників у видавництві "Іліон".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.