Презентували книгу про участь Миколаєва у подіях Кримської війни. ВІДЕО

У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги трьох авторів про участь Миколаєва у подіях Кримської війни у 1853 – 1856 роках.

Про це повідомляє Суспільне.UA

 

Робота над книгою "Миколаїв у Східній (Кримській) війні 1853-1856 років" тривала три роки. Співавтор, історик Євген Горбуров, каже: "Мета наукового видання: показати правдиві факти Східної війни".

"Так вийшло, що всі лаври цієї війни, не дивлячись на те, що вона була програна в Російській імперії, дісталися місту Севастополь, і незаслужено наше з вами славне місто Святого Миколая, місто Миколаїв, воно було обійдене істориками, дослідниками, як вітчизняними, так і зарубіжними.

Ми спробували в нашій книзі відновити справедливість і надати статус незвичайного міста, яке брало участь у цій війні. Хоча в Миколаєві не прозвучало жодного бойового пострілу, але те, що лягло на плечі містян, те, що лягло на плечі міської влади, військових командирів, заслуговує дуже пильної і шанобливої уваги" - каже Євген Горбуров.

Для написання книги автори використовували матеріали з Державного архіву області. У книзі 313 документів, що об'єднують події Кримської війни та Миколаїв. Вони систематизовані та об'єднані у 12 тематичних розділів.

Співавторка книги Лариса Левченко каже: "Це документи, які зберігаються виключно в Державному архіві Миколаївської області , вони датуються серединою ХІХ століття і авторами їх, скажімо так. Справжніми авторами є ті люди, які їх складали ще понад 150 років тому.

Тому ми вже є такі собі автори-укладачі. Але в чому цінність такої роботи? Така робота стає основою для подальших наукових досліджень, тому що немає джерел – немає історії".

Співавторка книги Катерина Беляєва родом із Миколаєва, зараз проживає в Росії. У книзі використала документальні свідчення подій з архівів Москви та Санкт-Петербургу.

Співавторка книги Катерина Беляєва каже: "Саме за станом миколаївських госпіталів, що тут відбувалося. Два військових медики з Санкт-Петербургу були в цей час сюди спрямовані.

У них є дуже хороший опис самого міста, що тут було, яким був стан військових госпіталів, де розташовувалися. Ось цю інформацію вдалося дістати нам, вона присутня в нашому виданні".

Книга російсько-англійська. Вийшла накладом 1000 примірників у видавництві "Іліон".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.