У Криму реконструюють Балаклавський бій 1854 року. ФОТО

У Севастополі відбудеться військово-історичний фестиваль "Балаклавська балада" - в пам'ять подій Кримської війни 1853-56 років. Покажуть смертельну атаку легкої бригади британської кавалерії - на землі і... в повітрі.

Центральна подія фестивалю - військово-історична реконструкція основних епізодів одного з ключових боїв Кримської війни і першої облоги міста - Балаклавської битви, в тому числі і драматичної атаки легкої кавалерії на артилерійські позиції.

Час і місце заходу: 6 липня о 14:00. Балаклавська долина, селище Первомайське, район Федюхіних висот.

Вхід вільний.

 "Долина смертної тіні" - дорога під Севастополем, усіяна гарматними ядрами. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Над "Долиною смерті" пілотами клубу любителів старовинної авіації "Air Squadron" (Британія) на 27 літаках різних типів буде представлена ​​"Балаклавська балада" - алегорія атаки англійської легкої кавалерії, кульмінаційного моменту Балаклавського бою.

 Похвилинний таймлайн атаки легкої бригади. Сірі цятки - кількість залпів, здійснених гарматами по кавалеристаx із фронту і флангів протягом атаки. А ще ж стріляли і під час відступу...

Учасники фестивалю: Українські та російські військово-історичні клуби та британський клуб любителів старовинної авіації "Air Squadron".

Як відомо, під Бахчисараєм уже кілька років поспіль відбувається військово-історичний фестиваль "Альмінське діло", присвячений Кримській війні.

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на обох сторонах фронту, переважно у складі імперської армії та флоту.

 Солдати і офіцери 13-го полку легких драгунів, які залишилися в живих після атаки легкої бригади. Фото Роберта Фентона, 1855 рік

Найбільш драматичною в історії війни вважається катастрофічна за наслідками (здійснена через "зіпсований телефон" усних розпоряджень) атака британської кавалерії під командуванням лорда Кардігана на артилерійські позиції російської імператорської армії під час Балаклавської битви 25 жовтня 1854 року.

Розгляд атаки легкої кавалерії у британському парламенті дивіться у стенограмі засідання Палати громад 29 березня 1855 року.

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Кримська війна"

Інші матеріали за темою "Фестивалі"

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.