Оголосили імена лауреатів Шевченківської премії-2020

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2020 року.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку брифінгу голова Комітету з премії Юрій Макаров заявив про зміну критеріїв при визначенні лауреатів.

 

"Ми сьогодні оголошуємо результати першого етапу роботи Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка нового складу. Ми оголошуємо лауреатів 2020 року. Але йдеться не лише про лауреатів.

Йдеться так само про те, що ми саме цим складом маємо претензію трішечки змінити обличчя Національної премії", - сказав Макаров.

Він зазначив при цьому, що не має претензій до результатів Комітету попередньої каденції, зокрема й тому що він сам входив до цього складу Комітету під головуванням Юрія Щербака у попередні три роки.

"І це була чесна, серйозна робота. Але так склалося, що премія — це ще одна медалька, яка важлива передусім для того, хто її отримує. Так чи так нам було майже неможливо уникнути тієї ситуації, коли премія дається за сукупність заслуг. Це те, що ми називаємо досягнення всього життя.

Але ми солідарно вирішили, що саме Шевченківська премія не лише тому, що вона єдина серед державних нагород, яка присуджується колективно і, головне, персональним складом людей, які відповідають своєю репутацією. А й тому, що вона все ж таки носить ім'я Шевченка", - наголосив Макаров.

А це, за його словами, означає, що так, як ми трактуємо Шевченка, ми значною мірою трактуємо і українську культуру.

"Якщо ми трактуємо Шевченка як дідугана з вусами і бандурою на березі Дніпра в шароварах, як на картині Трутовського, - то це одна українська культура. Якщо ми трактуємо Шевченка як новатора, як авангардиста, як культурного героя, - то це зовсім інша енергетика.

І, відповідно, українська культура розвивається трішечки в інакшому напрямку. Те, що ми, власне, і спостерігаємо. Ми виходимо з того, що премія має не просто увінчувати когось дуже достойного, а ще й і показувати культурній спільноті, а якщо ширше, то цілому соціуму, те, які тенденції, тренди, явища в літературі, візуальних мистецтвах, публіцистиці, театрі, музиці і таке інше є, на нашу думку, магістральними, перспективними і так само новаторськими, енергетичними — такими, що визначатимуть або мали би визначати обличчя української культури завтра. Ось така переакцентуація", - сказав голова Комітету.

Як зазначалося. лауреатів визначено у п'яти номінаціях.


У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів. Це Маріанна Кіяновська з книгою "Бабин Яр. Голосами" і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але...".

 
 

У номінації "Музичне мистецтво"гурт "DaxaBraxa" – Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко – з музичним альбомом "Шлях".

 

У номінації "Візуальні мистецтва"Олександр Глядєлов з мистецьким проєктом "Карусель".

 

У номінації "Публіцистика, журналістика" – публіцистичне видання "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної.

 

У номінації "Театральне мистецтво" – сучасна українська опера-реквієм "ЙОВ" ("IYOV") музично-театральної формації "Нова опера" у складі Романа Григоріва та Іллі Разумейка і режисера Владислава Троїцького.

 

У номінації "Кіномистецтво" цього року лауреата не обрано.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.