Археологи сподіваються знайти залишки третьої лінії оборони Львова ХV ст.

Впродовж останніх двох тижнів археологи працюють на одній з ділянок в центральній частині Львова – поблизу театру опери та балету, де проводиться реконструкція фонтану.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба".

 

"Попри те, що сучасний проспект Свободи неодноразово зазнавав змін, сподіваємось, що нам вдасться натрапити на цікаві знахідки. Передусім йдеться про можливість дослідити залишки третьої лінії оборони Львова, яку спорудили вкінці XV-XVI ст.

Вона простягалась паралельно до укріплень першої і другої ліній, оточуючи середмістя. Це була система невеликих бастіонів, об'єднаних куртинами, перед якими була заводнена фоса. Її спорудили для протидії вогню ворожої артилерії середніх калібрів." - йдеться у повідомленні.

Найближче місце, де було виявлено фрагмент ескарпу третьої лінії, – відтинок дороги між вулицями П. Дорошенка та П. Беринди (нині у дорожньому покритті тут можна побачити трасування). Дослідження проводились в 2004 р під керівництвом Володимира Шишака.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.