Археологи знайшли китаянку IX ст. поховану разом з ослами для гри в поло

Археологи виявили, що знатна жінка з Імперського Китаю так любила грати в поло на віслюках, що її поховали разом з ними, щоб вона могла займатися спортом в загробному житті.

Дослідження надає перший матеріальний доказ поло на віслюках в Імперському Китаї, яке раніше було відомо лише з історичних текстів. Це також проливає світло на роль ослів в житті жінок з високим статусом в цей період, повідомляє "НВ" із посиланням на EurekAlert.

 
ФОТО: Washington University in St. Louis

Дослідники виявили кістки трьох ослів в могилі Цуй Ши, дворянки, яка померла у 878 році в Сіані, Китай. Дослідники стверджують, що присутність решток тварин у похованні багатої жінки було несподіванкою.

"Віслюки були першими в'ючними тваринами, паровими двигунами свого часу в Африці і Західній Євразії, але ми майже нічого не знаємо про їх використання в Східній Азії.

Віслюки, поховані в гробниці династії Тан в Сіані, надали першу і дуже рідкісну можливість зрозуміти роль ослів в східно-азіатських суспільствах", — сказала Фіона Маршалл, археолог з Департаменту антропології. Вона допомогла вивчити кістки тварин, знайдені в могилі Цуй Ши.

"У такої жінки, як Цуй Ши, не було причин використовувати осла", — сказав провідний автор роботи Сонгмі Ху з Академії археології Шеньсі.

Дослідники провели радіовуглецеве датування і проаналізували розмір та характер напружень і деформацій на кістках ослів з могили Цуй Ши. Їх результати показують, що ці маленькі і активні осли використовувалися для гри в поло.

Поло, як вважають, бере свій початок в Ірані. Тим не менш, цей вид спорту процвітав за часів династії Тан, яка правила Китаєм з 618 по 907 роки.

За цей час поло стало улюбленим видом спорту королівських і шляхетських родин, а імператор використовував змагання з поло для вибору генералів. Зокрема, чоловік Цуй Ши, на ім'я Бао Гао, був призначений генералом за перемогу в матчі.

Проте, спорт був небезпечним, коли грали на великих конях, навіть один імператор загинув під час гри. Таким чином, деякі дворяни воліли грати в осляче поло.

З огляду на те, що тварин зазвичай включали в поховання для використання в загробному житті, присутність ослів в могилі Цуй Ши дозволило дослідникам зробити висновок, що вона хотіла продовжувати займатися своїм улюбленим видом спорту після смерті.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.