Печатка як свідок війни Кемпбеллів і Макдональдів. Археологи знайшли цікавий артефакт

У Шотландії археологи з Університету Редінга знайшли невелику гербову печатку у замку Дунівейг на острові Айла. Її використовували при відправленні таємних послань.

Вона слугує підтвердженням переказів про ворожнечу двох кланів – Кемпбеллів і Макдональдів, повідомляє Газета.UA із посиланням на Ancient Origins.

 
Фото: Sarah Lambert-Gates & Darko Maricevic / Antiquity Publications Ltd, 2020

Знайдена печатка була відлита в формі квітки. Виготовлена зі сплаву свинцю та олова з сурмою і сріблом. Її діаметр 36 мм. На зворотному боці викарбувано дату – 1593 рік.

Власника печатки ідентифікували по гербу. На думку археологів, вона належала серу Джону Кемпбеллу з Каудора. На початку XVII століття клан Кемпбеллів боровся з кланом Макдональдів за стратегічні території на західному узбережжі Шотландії.

Одним із найважливіших оплотів був острів Айла, який належав Макдональдам. На ньому знаходиться замок Дунівейг – на краю східного мису затоки Лагавулін. Він побудований в XVI столітті на руїнах більш давньої споруди.

Замок Дунівейг був головною цитаделлю Макдональдів. 1494 року клан відлучили від корони. З тих пір у нього почалися неприємності. Люди Кемпбеллів усе частіше вторгалися на землі Макдональдів, прикриваючись волею короля. 1615 року королівською волею замок Дунівейг передали серу Джону Кемпбеллу з Каудора. Це поклало початок війні двох кланів.

Вважається, що 1593 рік був особливо неспокійним в історії Кемпбеллів. За рік до цього сера Джона Кемпбелла, власника Каудора, вбили люди його ж клану. Дослідники передбачають, що печатка була виготовлена за наказом його сина, якого також звали Джон.

Археологи з'ясували, що будівлю замку, в якій знайшли печатку, звели після облоги 1614 року. Можливо, печатку використовували для листування з королівською родиною. Дослідники говорять, що замок Дунівейг переходив із рук у руки. Клан Макдональд 4 рази відбивав його у противника. Але Кемпбели щоразу повертали його собі.

Ймовірно, під час такої облоги печатку заховали, щоб не дісталася ворогові. А знайти її власник потім не зміг, тому що над місцем схову оборонці насипали земляний вал.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.