У Конотопі пошкодили пам’ятний знак загиблим за волю України

У центрі Конотопа небайдужі громадяни виявили пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України та звернулись до поліції

У Конотопі на Сумщині пошкоджено пам'ятний знак загиблим за волю України. Про це повідомляє ГУ Національної поліції у Сумській області.

"Про пошкоджений пам'ятний знак загиблим за волю України, який знаходиться у центрі Конотопа, до поліції повідомили небайдужі містяни. А пізніше з офіційною заявою про це звернувся і голова громадської організації "Конотопське об'єднання ветеранів війни за незалежність України", - розповів старший інспектор відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Сумській області Володимир Крупецьких.

 

На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом підрозділу. Під час огляду місця події правоохоронці з'ясували, що на пам'ятному знаку дійсно є пошкодження у вигляді численних сколів у центральній його частині.
Наразі за даним фактом слідчими відкрито кримінальне провадження та проводяться всі необхідні заходи для встановлення причетної до злочину особи та її місцезнаходження.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.