Спецпроект

Експосол Канади в Україні увійшов до складу Ради директорів українського центру в Торонто

Канадський дипломат українського походження, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні (2014-2019 рр.) Роман Ващук увійшов до складу Ради директорів Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Рада директорів, адміністрація та волонтери Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру із задоволенням вітають пана Романа Ващука - експосла Канади в Україні - у лавах Ради директорів УКДДЦ", - йдеться у дописі.

Як зазначається, в центрі сподіваються "на продуктивну співпрацю в діяльності щодо збереження минулого для наступних поколінь".

Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр (The Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre, UCRDC) - це громадський центр, який збирає, каталогізує та зберігає матеріали, що відзеркалюють історію, культуру та внесок українців у всьому світі, зазначається на сторінці УКДДЦ у Facebook.

Роман Ващук
Роман Ващук

Центр  функціонує як місце розташування ресурсів, де зберігаються архіви, невелика бібліотека, усні історії (як в аудіо-, так і у відеоформаті), фотографії, спогади, особисті архіви тощо.

УКДДЦ створює документальні фільми (зокрема, стрічка "Між Гітлером та Сталіним" 2003 р.), готує навчальні матеріали, спонсорує лекції, конференції та виставки на різні теми, пов'язані з українською тематикою.

Великим здобутком УКДДЦ є кінофільм "Врожай відчаю", котрий отримав нагороди та відзнаки на різних фестивалях.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.