У Болгарії знайшли кам’яну церкву, якій понад 700 років. ФОТО

Археологи, які розкопують середньовічне болгарське місто Червен, нещодавно виявили стіни кам’яної церкви із фресками XIV століття.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал The History Blog.

 
Фото: thehistoryblog.com

"Вивчення церковної будівлі привело до виявлення збереженого шару фресок на стінах храму. Збережені фрагменти фресок є частинами намальованого драпірування, а також сценою з фігурами святого воїнства, яка збереглася частково. Площа збережених фресок становить близько 12 квадратних метрів", - йдеться в повідомленні.

 
Фото: thehistoryblog.com

Деякі з фресок направили в реставраційну майстерню, щоб їх можна було зберегти і стабілізувати на новій поверхні. Пізніше ці фрески будуть виставлені в музеї. Фрески і стіни, які залишилися на місці розкопок, були законсервовані.

 
Фото: thehistoryblog.com

Характерно, що цей храм виявився вже 16-м на території середньовічного міста-фортеці Червен, яке розташоване в долині річки Русенський Лом за 34 кілометри від сучасного болгарського міста Русе.

Згадана фортеця була одним з найважливіших військових, релігійних і економічних центрів Другого Болгарського царства (1185-1396).

 
Фото: thehistoryblog.com

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.