Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців. ФОТО

У печері у Франції знайшли шматок мотузки віком 50 тисяч років – найдавніший із досі виявлених. Це відкриття ставить під сумнів твердження, що у своїх когнітивних здібностях неандертальці поступалися сучасним людям.

У дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, зазначають, що крихітний тришаровий фрагмент шнура, виготовленого з кори, знайшли на кам'яному інструменті, віднайденому в Абрі-дю-Марас, йдеться у матеріалі ВВС. України.

Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
ФОТО: PA MEDIA

Це означає, що неандертальці розуміли такі поняття, як пари, множини та числа.

Переплетені волокна є основою для одягу, сумок, сіток і навіть човнів.

Раніше було відомо, що неандертальці – які вимерли близько 40 тисяч років тому – вміли робити дьоготь з березової кори, малюнки та намистини.

Вони також могли користуватись вогнем, жили в укриттях, були вправними мисливцями на великих тварин і свідомо ховали мертвих у могилах.

Зазвичай археологи та палеоантропологи у таких місцях розкопок, як Абрі-дю-Марас, знаходять лише фауністичні рештки чи кам'яні знаряддя. Матеріали, які легко розкладаються, там зазвичай відсутні.

Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
ФОТО: PA MEDIA

Але команда дослідників з Франції, США та Іспанії виявила фрагмент шнура, що присох до задньої сторони 60-міліметрового кам'яного інструменту.

Шнур, як вважають, виготовили із внутрішньої частини кори хвойного дерева. Він був приблизно 6,2 мм завдовжки та 0,5 мм завширшки.

Три групи волокон відокремили і скрутили за годинниковою стрілкою. Після цього пасма сплели проти годинникової стрілки, щоб утворився шнур.

 
ФОТО: PA MEDIA

У дослідженні, яке очолював Брюс Гарді з Кенійського коледжу в Огайо, дійшли висновку, що виготовлення шнура продемонструвало, що неандертальці мали детальне екологічне розуміння дерев та способів їхнього перетворення на абсолютно інакші функціональні речі.

Згідно з дослідженням, виробництво шнура також передбачає наявність когнітивного розуміння чисел та контекстно-залежної пам'яті – адже для цього потрібно одночасно усвідомлювати кілька послідовних операцій.

Враховуючи нові знахідки неандертальського мистецтва та виробів, їхні когнітивні здібності не поступаються здібностям сучасних людей, кажуть дослідники.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.