Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців. ФОТО

У печері у Франції знайшли шматок мотузки віком 50 тисяч років – найдавніший із досі виявлених. Це відкриття ставить під сумнів твердження, що у своїх когнітивних здібностях неандертальці поступалися сучасним людям.

У дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, зазначають, що крихітний тришаровий фрагмент шнура, виготовленого з кори, знайшли на кам'яному інструменті, віднайденому в Абрі-дю-Марас, йдеться у матеріалі ВВС. України.

Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
ФОТО: PA MEDIA

Це означає, що неандертальці розуміли такі поняття, як пари, множини та числа.

Переплетені волокна є основою для одягу, сумок, сіток і навіть човнів.

Раніше було відомо, що неандертальці – які вимерли близько 40 тисяч років тому – вміли робити дьоготь з березової кори, малюнки та намистини.

Вони також могли користуватись вогнем, жили в укриттях, були вправними мисливцями на великих тварин і свідомо ховали мертвих у могилах.

Зазвичай археологи та палеоантропологи у таких місцях розкопок, як Абрі-дю-Марас, знаходять лише фауністичні рештки чи кам'яні знаряддя. Матеріали, які легко розкладаються, там зазвичай відсутні.

Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
ФОТО: PA MEDIA

Але команда дослідників з Франції, США та Іспанії виявила фрагмент шнура, що присох до задньої сторони 60-міліметрового кам'яного інструменту.

Шнур, як вважають, виготовили із внутрішньої частини кори хвойного дерева. Він був приблизно 6,2 мм завдовжки та 0,5 мм завширшки.

Три групи волокон відокремили і скрутили за годинниковою стрілкою. Після цього пасма сплели проти годинникової стрілки, щоб утворився шнур.

 
ФОТО: PA MEDIA

У дослідженні, яке очолював Брюс Гарді з Кенійського коледжу в Огайо, дійшли висновку, що виготовлення шнура продемонструвало, що неандертальці мали детальне екологічне розуміння дерев та способів їхнього перетворення на абсолютно інакші функціональні речі.

Згідно з дослідженням, виробництво шнура також передбачає наявність когнітивного розуміння чисел та контекстно-залежної пам'яті – адже для цього потрібно одночасно усвідомлювати кілька послідовних операцій.

Враховуючи нові знахідки неандертальського мистецтва та виробів, їхні когнітивні здібності не поступаються здібностям сучасних людей, кажуть дослідники.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.