Отрута у помсту за знесений пам'ятник Конєву

До Чехії прибув росіянин, щоби помститись меру району Прага 6 Ондржею Коларжу за знесений памʼятник Конєву

Три тижні тому до аеропорту Вацлава Гавела у Празі з Росії прибув чоловік з російським дипломатичним паспортом. На нього чекала машина посольства Росії.

Сайт Respect стверджує, що у чоловіка був портфель зі смертельною дозою рицину. Отрута призначалась для трьох чеських політиків.

Метою російського агента був міський голова Праги 6 Ондржей Коларж, який зніс памʼятник Івану Конєву. Іншою жертвою мав стати міський голова Праги Зденєк Гріб, який перейменував площу перед російським посольством на честь Бориса Нємцова.

Обидва чоловіки отримали цілий день захисту після приїзду зазначеного мандрівника.

Ще один політик, якому загрожувала небезпека – мер празького району Ржепорʼє Павел Новотни, відомий критикою російського режиму.

Усім надана державна охорона.

 
Фото: радіо свобода

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.