АНОНС: Онлайн-дискусія «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?»

УІНП запрошує на онлайн-дискусію «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?» (до 100-річчя завершення Першого Зимового походу Армії УНР (1920-2020).

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Перший Зимовий похід – таку назву отримав військовий рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами російських Добровольчої та Червоної армій взимку-навесні 1920 року.

Похід тривав п'ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років.

Учасники походу подолали більше 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей, провівши понад 50 успішних боїв.

6 травня 2020 року виповнюється 100 років завершення Зимового походу. Біля села Писарівка сучасного Ямпільського району Вінницької області передові відділи Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка зустрілись з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, що наступали з заходу спільно з польськими союзниками і вже спільно звільняли Україну від московсько-більшовицьких загарбників.


Учасники:

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, дослідниця Першого Зимового походу, засновниця освітньої платформи "Експертний Корпус";

Михайло Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України;

Олександр Федоришен, історик, директор Центру історії Вінниці, організатор фестивалю військово-історичної реконструкції "Вінниця – Столиця УНР";

Сергій Гула, кандидат історичних наук, заступник директора Центру історії Вінниці;


Модератор – Богдан Галайко, кандидат історичних наук, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті


Питання до обговорення:

Навіщо потрібен був Зимовий похід?

Чим вимірюється успіх Першого Зимового походу?

Які результати походу для армії УНР і для України?

Чи достатньо сучасне суспільство знає про Зимовий похід та Українську революцію 1917-1921 років?

Які уроки тієї сторінки минулого є актуальними для сьогодення?

Навіщо і як потрібно пам'ятати про Перший Зимовий похід?

Чи може бути пам'ять про Перший Зимовий похід туристично привабливою?


Час: 6 травня, середа, 18:00


Трансляція буде доступна на сторінці Українського інституту національної пам'яті у мережі Facebook.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.