Cкаути вшанували солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Польські скаути відвідали могили солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Про це повідомив БФ "Героїка" з посиланням на Таїсію Петрину.

Першим харцери відвідали поховання полтавця, полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885 – 1926). Не оминули увагою і могилу Василя Жука, котрий загинув на сході України у 2015 р.

Наостанок харцери пішли на старе католицьке кладовище у Здолбунові до спільної могили польських солдатів, які у 1920 р. брали участь в обороні міста від більшовицького війська.

Кількома днями раніше лампадки на могилах солдатів Армії УНР і Війська Польського в Здолбунові запалили польський репортер Павел Боболович та український журналіст Дмитро Антонюк. У рамках мультимедійної акції "1920 рік – пам'ять в часи епідемії", яка проводиться для того, щоб нагадати про братерство поляків і українців під час кампанії 1920 року, вони вшанували польських і українських солдатів, учасників боїв із більшовиками 100-річної давнини, що спочивають на кладовищах Волині, Поділля та Галичини.

Влітку 2018 р. на могилі Магеровського фонд "Героїка", за підтримки Здолбунівської міської ради та Юрія Шадого, встановив пам'ятник у вигляді петлюрівського хреста. Над виготовлення пам'ятника працював майстер Олег Собченко.

 
Фото: Ігор Мантицький

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.