Онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Анонс

Після офіційного початку головування Естонії у Раді Безпеки ООН, голови МЗС Естонії та України Урмас Рейнсалу та Дмитро Кулеба домовилися спільно докладати зусиль задля протидії поширенню Росією спотворених історичних фактів, зокрема, щодо річниці завершення Другої світової війни

 

Як історія може стати інструментом для примирення та стабільності, а не зброєю? Що зробити для того, щоб історія лише посилювала національну стійкість, а не загрожувала їй?

Дискусія відбудеться: 29 травня 2020 року, о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Дивитися можна на YouTube-каналі ІА "Укрінформ" або Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Питання до обговорення:

  • Історична пам'ять: монополія істориків чи можливість для активних громадян країн Балтії, Польщі, України та Росії?
  • Трагедії XX століття: чи може їх переосмислення сприяти консолідації Європи?
  • Як культ Великої вітчизняної війни охопив Росію та чому так і не сталося примирення між "червоними" та "білими"?
  • Чому Кремль засекретив архіви Другої світової війни до 2040 року?

Запрошені учасники:

  • Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Сергій Мєтлєв, голова відділу зв'язків з громадськістю та співробітництва Інституту історичної пам'яті Естонії
  • Костянтин Еггерт, політичний коментатор Deutsche Welle

Модератор – Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS).

Організатор: Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) в межах програми "Стійка Україна".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.