На Прикарпатті зріжуть "дуб Симона Петлюри"

На Прикарпатті зріжуть «дуб Симона Петлюри», адже дерево, якому понад 600 років, стало загрозою для людей.

Про це повідомив депутат Івано-Франківської міської ради Віталій Мерінов.

 

"Дуб Симона Петлюри. Вік – понад 600 років. За легендою, 1920 року під ним відпочивав Симон Петлюра. 20 січня 2012 року депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення про надання "Дубу Симона Петлюри" статусу заповідного об'єкта та включили його до складу обласного природно-заповідного фонду, а у п'ятницю, 29 травня, на сесії обласної ради його позбавили цього статусу (звернулась громада Маріямпіля, бо дерево аварійне, становить загрозу життю та здоров'ю мешканців). Тож незабаром його зріжуть", - написав Мерінов.

 

Відомо, що "дуб Симона Петлюри" росте на території Маріямпільського дендропарку, що в селі Маріямпіль, Галицького району. Його висота 25 м, радіус стовбура - 6,24 м.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.