У Черкасах археологи знайшли подвірʼя гончара XVIII століття

У центрі Черкас знайшли унікальні археологічні об'єкти. Археологи розкопали доіндустріальну кераміку та 300-річну гончарну піч

 

У травні 2020 року співробітники Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини долучилися до археологічних розкопок у середмісті Черкас, які проводила експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Д. П. Куштан).

Роботи велися за адресою вул. Остафія Дашковича 7, в межах комплексної пам'ятки археології Черкаси-Центр (могильники доби раннього заліза та черняхівської культури, культурний шар пізньосередньовічного міста).

Найцікавішим археологічним об'єктом, виявленим в ході розкопок, став гончарний горн ранньомодерної доби. Він призначався для випалу керамічних виробів (посуду та пічних кахлів) і мав типову двокамерну конструкцію.

 

Форма горну овальна в плані, розмір 1,6 х 1,45 м. Верх випалювальної камери виявлений на глибині 0,55 м у вигляді контуру перепаленої до цегляного кольору землі.

Після розчистки з'ясувалося, що збереглася половина череня горну. Ця частина череня мала шість округлих отворів-продухів, які сполучали топкову камеру з випалювальною.

Археологи датують гончарний горн XVIII століттям. Виявлений об'єкт знаходився на подвір'ї черкаського гончара.

Знахідка подібного об'єкту є першою на території міста Черкаси.

Невдовзі знахідки будуть представлені в експозиції Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

 
 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.