У Швеції закликають демонтувати пам'ятник Карлу XII замінивши на Ґрету Тунберг

Заворушення у США розпалили пристрасті довкола пам’ятників по всьому світу. Ця хвиля докотилася і до Швеції, де колишній мер міста Умео Ян Бйорінге закликав прибрати пам'ятник «самовладному деспотові» Карлу XII, замінивши його рятівницею екології Ґретою Тунберг.

Про це пише шведська газета Aftonbladet.

Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Пам'ятник Карлу ХІІ та Ґрета Турнберг
Колаж: Anders Hellberg

"Заворушення в США розпалили пристрасті довкола пам'ятників. Але глава Шведської ради з національної спадщини Ларс Амреус став на захист пам'ятників гнобителям.

Багато істориків вважають, що пам'ятники відображають скоріше цінності тієї чи іншої епохи, ніж об'єктивну історичну реальність. Наша історія викладається в шкільних підручниках і музеях. Статуї ж ставляться, щоб насаджувати певні погляди", - заявив Бйорінге.

Амреус вважає, що зносити пам'ятники навіть цим "ненависним діячам" неправильно. Колишній мер сперечається з ним, стверджуючи, що знесення пам'ятників і стирання пам'яті про них – це не одне і те ж.

"Давайте скористаємося цифровими можливостями і замість кожної демонтованої статуї створимо інтерактивні презентації. За допомогою QR-коду або аналогічної технології відвідувач легко отримає відомості про той чи інший пам'ятник: коли і чому його встановили і навіщо знесли", - агітує він.

"Я висуваю міській раді наступну пропозицію: приберіть самовладного деспота Карла XII і поставте на його місце рятівницю екології Ґрету Тунберг. Або принаймні лауреата Нобелівської премії миру Дага Хаммаршельда. Обидва намагалися зробити світ гуманнішим і кращим", - підсумував він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.