У Польщі натрапили на скелети дітей з монетами у роті

На південному сході Польщі робітники натрапили на скелети дітей з монетами у роті.

Під час дорожніх робіт знайшли 115 могил, передає НВ.

 

Багато монет датують правлінням польського короля Сигізмунда III Вази (1556-1632) та Іоанна II Казимира Вази, який був королем Польщі та Великим Князем Литовським з 1648 до 1668 року.

Традиція класти у поховання монети відома з давнини. У Греції вірили, що потрібно заплатити Харону, який перевозить душі у царство мертвих.

"З історичних джерел ми знаємо, що тут 1604 року вже була велика парафіяльна церква з садом, школою і кладовищем. Ймовірно, вона існувала вже з 1590 року", - розповіла археологиня Катаржина Олешок.

Усі тіла лежали головами на захід і руками по боках. Одна могила містить тіла 4 дітей. Вони лежали тісно, але не один на одному.

"Розташування скелетів, стан їх збереження показує, що знахідка є католицьким церковним кладовищем, про яке напевно подбали. Жодна могила не пошкоджена іншими. Мешканці точно знали, де у них могили, і дбали про них", — сказала Олешок.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.