Спецпроект

У Польщі презентували онлайн-базу поляків-жертв Волинської трагедії

8 липня, спеціально до чергової річниці Волинської трагедії, Інститут національної пам’яті Польщі презентував онлайн-базу поляків-жертв подій на Волині у 1943 році

Як повідомляє "Волинський монітор", у варшавському освітньому центрі імені Януша Куртики "Зупинка Історія" із цієї нагоди провели прес-конференцію.

Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березниця
Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березовиця

Роботу над базою розпочали у 2019 р, закінчення проєкту організатори планують на 2023 р. – 80-ту річницю Волинської трагедії. Станом на сьогодні в базі даних на порталі zbrodniawolynska.pl зібрано близько 17 тис. записів.

Усі вони стосуються Волинського воєводства.

У базі даних можна шукати інформацію про загиблих під час Волинської різні за різними параметрами: прізвищем, місцевістю, національністю, датою.

 
Палаюче українське село Сагринь на Холмщині, спалене Армією Крайовою 10-11 березня 1944 року

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.