У Рівному пофарбували в рожеве пам’ятник радянському воєначальнику Богомолову

У Рівному вночі у п’ятницю, 10 липня, невідомі розфарбували танк-пам’ятник і меморіальну дошку на честь радянського комдива Михайла Богомолова в рожевий колір

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Суспільне".

На початку декомунізації сквер, в якому розташовувався пам'ятник Богомолову перейменували, однак сам монумент залишили.

Тепер сквер має назву Українських добровольців.

Михайло Богомолов – радянський воєначальник, який встановлював у Рівному радянський режим і воював проти УНР.

"Є версія, що Богомолов похований під пам'ятником, але остаточно це можна буде стверджувати, лише провівши дослідження", – розповів  історик Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук.

 
Суспільне

У лютому 2020 року народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська подавала до Рівненської облдержадміністрації звернення щодо демонтажу пам'ятника командиру Червоної армії Михайлові Богомолову.

Тоді їй відмовили, адже цього воєначальника не внесли у список осіб, що підпадають під процес декомунізації.

Згодом Бобровська звернулась до Українського інституту національної пам'яті з проханням внести радянського воєначальника до цього списку осіб.

"Згаданий у Вашому зверненні встановлений у м. Рівне пам'ятник на честь радянського воєначальника Богомолова Михайла Михайловича (1897–1940) – особи, причетної до встановлення радянської влади на території України у 1920 та 1939 роках, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (активний учасник радянсько-польської війни 1920 р. між Червоною армією з одного боку та союзницькими українсько-польськими військами, в ході якої Богомолов М. М. командував ескадроном Першої кінної армії РСЧА, зокрема й при захопленні м. Рівне; у вересні-жовтні 1939 р. – командир 36-ї танкової бригади, на чолі якої брав участь у т. зв. Польському поході або "визвольному поході" РСЧА у складі 8-го стрілецького корпусу п'ятої армії), відповідно до пп. "д" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону є символікою комуністичного тоталітарного режиму і підлягає обов'язковому демонтажу", – йшлось у листі-відповіді УІНП.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.