У Львові, Одесі та Києві пройшли акції на підтримку книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса»

Віктор Медведчук намагається через суд заборонити книгу Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". На підтримку книги відбулись мітинги

Про це повідомляє "Еспресо.TV".

Сьогодні, 10 липня, у Дарницькому районному суді Києва відбувається засідання за позовом Віктора Медведчука проти журналіста, історика Вахтанга Кіпіані та видавництва "Vivat", які видали книгу "Справа Василя Стуса". Кум Путіна та в минулому адвокат поета намагається заборонити цю книжку, де зібрані документальні та історичні дані про те, як судили митця. Позов стосується "захисту честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації". Претензії народного депутата від ОПЗЖ полягають у буцімто недостовірних фактах деяких уривків з книг. 

У Львові кілька десятків людей вийшли на центральну площу міста, біля пам'ятника Тарасу Шевченку, аби висловити свій протест проти таких дій Віктора Медведчука.

"Московія наступає на Україну різними способами. І один з них — розправа над книгою Вахтанга Кіпіані. А я проти цього, тому що я українець і я люблю своїх героїв. Один з них - Василь Стус", - наголошує учасник акції Тарас Федак.  

 
Автор фото: Христина Парубій

"Це великий український письменник і його судили не за правилами. Я розумію, що це не правильно і хочу показати, що не погоджуюся з цим", - обурюється активіст Данило Мураль.

Організаторами акції виступили активні львів'яни. Вони виступили на підтримку журналіста та книги. З національною символікою, з плакатами — висловлювали свій протест, показуючи незгоду з діями лідера ОПЗЖ. Медведчуку досі страшно, кажуть організатори і через 35 років він знову хоче знищити Василя Стуса і цього разу у формі книжки.

"Вахтанг Кіпіані зібрав багато інформації в очевидців цих подій. Там точно є правда про те, як Медведчук і компанія, будучи адвокатом, замість того, щоб захищати Василя Стуса, все зробив, для того, щоб його посадили і відбулася політична розправа. Не дивлячись на пандемію, ми не могли стояти осторонь, ми мусили показати свій рішучий протест. Нещодавно вони подали в суд розгляд закону про українську мову, а нині хочуть переписати історію Василя Стуса", - розповідає один із організаторів акції, заступник голови обласної ради Богдан Гагалюк.

Наприкінці демонстрації учасники виконали державний гімн України.

В Одесі відбулись літературні читання під назвою Україна vs. "Шістка комуністичної системи Медведчук". Учасники публічно читали уривки книги.

Аналогічна акція на захист книги відбулась у Києві під будівлею Дарницького районного суду, де відбувається розгляд справи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.