Презентація проєкту реконструкції будівлі Архіву національної памʼяті. Анонс

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву

У п'ятницю, 17 липня, о 9:00 відбудеться презентація проєкту реконструкції приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву, за допомогою стендів покаже візуалізацію приміщень та проведе екскурсію, на якій розповість про ідею та мету створення єдиного в Україні Архіву національної пам'яті.

Участь у презентації також візьмуть:

  • Олександр Ткаченко — Міністр культури та інформаційної політики України
  • Антон Дробович — голова Українського інституту національної пам'яті
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України
  • Василь Овсієнко — громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи
  • Андрій Когут — голова Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Для участі у заході необхідно зарєструватися тут: https://bit.ly/2WkD56y

З усіх організаційних та інформаційних питань звертайтеся до комунікаційниці Архіву національної пам'яті Дарини Рогачук:

Тел.: 063 598 26 00

Пошта: darinarogachuk@gmail.com

Facebook: https://www.facebook.com/rogachuk.daryna

Facebook Архіву національної пам'яті: https://www.facebook.com/hdauinp/

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.