Польща скасувала термін давності для злочинів часів комунізму

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про скасування строків давності для злочинів, вчинених функціонерами тоталітарної держави часів комунізму

Як повідомляє Польське радіо, завдяки новому законодавству прокурори з Інституту національної пам'яті надалі зможуть переслідувати людей, відповідальних за скоєні у Польщі комуністичні злочини.

 

Попередні положення передбачали, що строк давності для комуністичних злочинів закінчується у 2030 році, якщо йдеться про вбивство, воєнний злочин або злочин проти людяності, або у 2020 - для інших комуністичних злочинів.

Автори законопроекту під час написання нових положень посилалися на Європейський суд з прав людини. Як написано у поясненні до закону, він відстоює позицію, що "до обов'язків демократично правової держави входить засудження злочинів, котрі були вчинені у тоталітарних (авторитарних) системах і не були переслідуванні з політичних причин".

За інформацією слідчого відділу ІНП Польщі, у Комісії переслідування злочинів проти польського народу нині відкрите 431 провадження у справах про комуністичні злочини.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.