Центральний державний архів зарубіжної україніки змінив адресу

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) «переїхав» на нове місце і віднині знаходиться на вулиці Солом’янській, 24.

Про це повідомляєься на сторінці архіву в Facebook.

 

"Шановні наші користувачі, друзі, партнери архіву! Ми раді повідомити вам, що від 23 липня 2020 р. ЦДАЗУ знаходиться за новою адресою по вул. Солом'янська, 24", - йдеться у дописі.

Як зазначається, відтепер ЦДАЗУ перебуває в комплексі споруд центральних державних архівних установ - "архівному містечку", під опікою Державної архівної служби України.

На період облаштування на новому місці в архіві просять звертатися із запитаннями на такі електронні адреси: vvid.tsdazu@arch.gov.ua; i.maga.tsdazu@arch.gov.ua; i.kazimirova.tsdazu@arch.gov.ua.

Слідкувати за новинами архіву можна на офіційному сайті ЦДАЗУ та у Facebook.


ДОВІДКА. Центральний державний архів зарубіжної україніки є головною архівною установою для зберігання документів історико-культурного надбання зарубіжного українства та координаційним центром з питань роботи з документами української діаспори, що зберігаються в інших архівах та колекціях.

ЦДАЗУ створений 12 травня 2007 року.

В архіві приймають на зберігання документи українців у світі, забезпечують фахове науково-технічне опрацювання отриманих документів і швидке надання їх у користування дослідникам. Документи видаються для користування в читальному залі всім бажаючим відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.