Комісія з питань найменувань підтримала перейменування низки київських вулиць. ПЕРЕЛІК

21 липня відбулось останнє перед місцевими виборами засідання київської Комісії з питань найменувань, де підтримали перейменування низки вулиць та об’єктів у місті, зокрема, й досі безіменних.

Про це повідомив член Комісії та громадський активіст Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Комісія підтримала перейменування:

- вулиці Академіка Кржижановського (Академмістечко), близького соратника Леніна, ідеолога планової економіки СРСР на честь Омеляна Пріцака – українського та американського науковця, мовознавця, історика;


- вулиці Саратовської (Нивки) на бульвар Павла Вірського – українського танцівника та хореографа, засновника Національного академічного ансамблю танцю України. Водночас, існуючу, але незаселену вулицю Павла Вірського на Троєщині запропонували перейменувати на честь Анатолія Авдієвського – українського композитора та диригента;


- вулицю імені російського імперського генерала від інфантерії, героя війни 1812 року Паїсія Кайсарова (Совки) на вулицю Холодноярську – на честь 100-ліття Холодноярської республіки та вшанування козаків та отаманів українського повстанського руху у Холодному Яру 1920-1923 рр.;


- вулиці Крайньої (Вигурівщина) на честь Осипа Мандельштама – російського поета-модерніста, жертви сталінських репресій, чиє життя і діяльність безпосередньо пов'язані з Києвом;


- провулку російської космонавтки Валентини Терешкової, що виступала за обнулення президентського терміну Путіна (Бортничі) на честь Христини Алчевської – української педагогині, активістки, що виборювала права українських жінок, діячки українського національного відродження на Слобожанщині;


- провулку Івана Бабушкіна (Нивки), імені більшовицького терориста і близького соратника Леніна, на провулок Сеньківський – від назви історичного хутора Сеньківщина, що колись існував у цій місцевості;


- провулку імені російського письменника Радищева (велика вулиця Радищева лишається поруч) на провулок Юрія Матущака – українського активіста та добровольця з Донецька, загиблого під Іловайськом;


- Тверського тупика на вулицю Володимира Турця – українського співака;


Комісія також підтримала присвоєння назв таким безіменним об'єктам міста:

- вулиця Миколи Костомарова (українського історика та громадського діяча) – безіменному проїзду від вул. Професора Підвисоцького до ж/к "Новопечерські Липки" (Звіринець);


- вулиця Пронівська (на честь історичної місцевості Пронівщина) – вулиці з проєктною назвою Радгосп "Совки" (пролягатиме у місцевостях Пронівщина та Турецьке містечко);


- Кловська площа – безіменній площі на перетині вулиць Мечникова та Леоніда Первомайського (Клов);


- Відрадна площа – безіменній площі на перетині Відрадного проспекту та вул. Героїв Севастополя (Відрадний);


Члени Комісії також підтримали пропозиції:

- назвати сквер на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік на честь Василя Сліпака (українського оперного співака та добровольця);

перейменувати сквер імені радянського льотчика Чкалова на сквер Євгена Чикаленка (підприємця, мецената, одного з зачинателів українського національно-культурного відродження).

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.