У Варшаві з’явиться сквер ім. Марка Безручка. ФОТО

У польській столиці має з’явитися сквер імені українського генерала Марка Безручка. Таку постанову прийняли вчора депутати варшавської міської ради.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 
Автор михайло Дяченко

Під час голосування, яке відбулося 30 липня, "за" виступили 57 депутатів, "проти" – ніхто. Утримався один депутат.

Іменем українського генерала та союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року має бути названий сквер у варшавському районі Воля. Його відкриття заплановане на 14 серпня цього року.

 

Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради Громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві. Як зазначається у документі, організація пропонує "вшанувати героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви".

Члени Громадської ініціативи нагадують, що Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки минулого століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни) поблизу сьогоднішньої вулиці Варшавської битви.

"У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам – офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали. Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби", – наголосили члени Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Вони зазначили також, що за цю вірність, виконання військового обов'язку до кінця, бійцям армії УНР – єдиного на той час союзника польської армії – належиться пам'ять і повага. Ідею підтримало Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об'єднання гарцерів у Польщі тощо.

 

Сквер імені Марка Безручка буде знаходитися між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховської (Wschowskiej). Депутат від Громадянської коаліції Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція "Полум'я братерства".

– Одним із найбільш видатних представників українського війська був генерал Марко Безручко, – наголосив Ярослав Шостаковський і запропонував, аби постанова набрала чинності через 3 дні після публікації в офіційному Урядовому тижневику Мазовецького воєводства. Загалом треба буде почекати 14 днів. Цю поправку до проєкту також схвалили.

Окрім цього, на засіданні прийняли проєкт постанови щодо встановлення на варшавській площі "На Роздрожу" (Plac Na Rozdrożu) пам'ятника, який би вшановував Варшавську битву 1920 року. У постанові згадується також про воїнів Української Народної Республіки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.