Археологи під Одесою виявили рідкісну статуетку античного божества. ФОТО

Члени Нижньодунайської археологічної експедиції Одеського археологічного музею на розкопках городища Картал поблизу села Орловка в Ренійському районі виявили теракотову статуетку. Археологи вважають, що статуетка зображає грецького бога Гермеса (в римському пантеоні – Меркурія). Ще по одній з версій – це може бути Геракл.

Про це повідомляє Думская.

 

"Виріб прекрасно зберігся. Статуетки такого типу і в такому чудовому стані – рідкісна знахідка навіть у великих античних центрах Північного Причорномор'я. Для пам'ятки ж варварської периферії, яким було в античну епоху поселення в Карталах, така статуетка – виняткова рідкість, яка межує з унікальністю", — розповіли співробітники Одеського археологічного музею.

У давньогрецькому пантеоні Гермес – бог торгівлі та хитрості, юнацтва та красномовства. Він також вважається покровителем глашатаїв, послів і мандрівників. Про те, що статуетка зображає саме Гермеса, можна судити по залишкам жезла-кадуцея.

 

Але, з іншого боку, етруський варіант Геркле (Геркулеса) також іноді зображувався з таким жезлом. Крім того, Гермес традиційно зображувався більш витонченим і без накидки.

Під час розкопок також було знайдено кілька поховань на території могильника городища. Це могили часів черняхівської культури і пізньоантичного періоду.

 

Зазначимо, що Катрал – багаторівневий археологічний об'єкт. Зараз члени експедиції завершують розкопки шарів античної епохи і переходять до більш древньої – гальштатського періоду (XII-VIII століття до Р.Х.) і епохи енеоліту (V тисячоліття до Р.Х.).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.