YouTube-канал HistOk запускає проєкт про історію Україні після 1989 року

Проєкт «Епоха гордих укрів» - це розповідь про сучасність України, героїв і ворогів державності та події, що визначають наше життя від 1989 року

На YouTube-каналі "HistOk Популярно про історію" почав діяти проєкт "Епоха гордих укрів". Його тематика – події сучасної української історії, починаючи з 1989 року

Заплановано перший цикл відео до дня Незалежності України – про тих політиків, які 24 серпня 1991 року були депутатами Верховної Ради УРСР, підтримали проголошення незалежності і таким чином реалізували свої політичні цілі. Діячі, обрані авторами, у свій час були заарештовані чи позбавлені волі за "антирадянську" діяльність. В рубриці "Іn memoriam" будуть розповіді про відомих сучасників, які нещодавно відійшли у вічність.

В кадрі проєкту "Епоха гордих укрів" – Мирон Гордійчук – кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка

Ініціатор та співтворець YouTube-каналу "HistOk Популярно про історію" - Ольга Дудар – кандидатка історичних наук, викладачка Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників з історії видавничого дому "Освіта".

Автори планують популяризувати знання з сучасної історії, акцентувати увагу на свідомій громадянській позиції сучасників і відійти від певних штампів, які є у ЗМІ та шкільних підручника. Відео будуть корисними і педагогам, і учням, і студентам. Але загалом канал "HistOk Популярно про історію" створений для тих співгромадян, хто замислюється над минулим і хоче позбутися негативних стереотипів про минуле України, і не тільки.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.