Вандали сплюндрували штабний вагон маршала Маннергейма

На території військового музею міста Міккелі у центральній Фінляндії, невідомі зловмисники вчинили акт вандалізму

Про це повідомляє Останній бастіон.

Пасажирський вагон, який у 1939-1946 роках слугував ставкою для маршала і президента Карла Ґустафа Еміля Маннергейма, втратив свою історико-культурну цінність.

Інформацію з місця події повідомили журналісти видання "Länsi-Savo". Як зазначають працівники музейної установи, вандали не тільки розмалювали штабний вагон, але й розікрали цінні експонати, у том числі й іменний посуд маршала.

"Деякі речі не підлягають відновленню. Оскільки деревина, з якої зроблений вагон, пористий і його вкрай важко очищати від доволі токсичних, непридатних до змивання фарб для графіті. Ремонті роботи потребуватимуть значних коштів й часу", — з прикрістю наголосив директор військового музею міста Міккелі Матті Карттунен, котрий вже звернувся до правоохоронців.

Наразі відкрито провадження та здійснюються необхідні заходи відповідно до частини 2 статті 627 Кримінального кодексу Фінляндської Республіки, санкції якої передбачають позбавлення волі на термін від 4-х місяців до 4-х років з обов'язковою сплатою штрафу за псування майна.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.