«Героїка» презентує базу даних борців за незалежність України. АНОНС

У Києві презентують масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху

Проєкт являє собою базу даних про вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Презентація приурочена до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 

Безкоштовний миттєвий доступ

Кожен охочій зможе безкоштовно і миттєво перевірити інформацію про своїх пращурів, аби підтвердити здогади про їхню службу в українських військах протягом 1917-1924 рр.

"Збройна боротьба за державну незалежність України за радянських часів була абсолютним табу для вивчення та обговорення, навіть у родинному колі. Отже, досить часто українці просто не здогадуються про те, що їх пращур воював зі зброєю у руках за незалежність України. Мета нашого проєкту – допомогти українцям дізнатися більше про долі своїх рідних і близьких", – пояснює засновник проєкту та керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Робота волонтерів

"Імена самостійної України" – це масштабний генеалогічний проєкт, робота над яким тривала понад 10 років на території 6 різних держав. До втілення задуму були залучені виключно волонтери. Розробку порталу також здійснили однодумці "Героїки" – програміст Максим Горковчук та дизайнер Василь Хижий.

11 тисяч імен

"Героїка" опрацювала документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 11 800 осіб.

Користувач може здійснювати пошук розшукуваної особи за прізвищем та одержати інформацію про:

1.   військовий ранг та займану посаду;

2.   дату та місце народження;

3.   коротку біографічну довідку;

4.   обставини смерті;

5.   дату та місце поховання;

6.   фото особи;

7.   копії документів;

8.   фото місця поховання.

"Ми не ставили собі на меті створити електронну енциклопедію чи зібрати до купи біографії із довідників. Ви не знайдете на нашому сайті розлогих життєписів. Наш проєкт орієнтований не на військових істориків, а на українців, які прагнуть дослідити власний родовід. Відтак ми надаємо перевагу коротким біографічним довідкам, які дають  найважливішу інформацію про розшукувану людину", – розповідає Юрій Яворський, член правління фонду "Героїка".

Запуск проєкту "Імена самостійної України" відбудеться 19 серпня о 13:00 у форматі онлайн-презентації за участі розробників. Модератор заходу – український журналіст Вахтанг Кіпіані

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.