УІНП запустив просвітницьку кампанію #ПівденьБезМіфів

Кампанія покликана розповісти історичні факти про степову Україну, зокрема висвітлити внесок українських козаків та кримських татар у розвиток краю. Стартувала кампанія з анімаційного ролика про Одесу

Інформаційно-просвітницька кампанія "Південь без міфів" покликана вивести історію Північного Причорномор'я за межі поширеного російського імперського дискурсу. Адже об'єктивна історія краю охоплює також історію Кримського ханства і Речі Посполитої, козацьке освоєння степових просторів.

На жаль, ці наративи маловідомі в українському суспільстві. Наприклад, що задовго до приходу Російської імперії, в причорноморських степах розвивались міста і йшла жвава торгівля.

Натомість, починаючи з часів правління Катерини II, активно впроваджувався колонізаційний дискурс про те, що на простори Північного Причорномор'я цивілізацію принесла саме Росія, яка відвоювала ці землі в Османської імперії. Так виник концепт "Новоросії" як нових освоєних імперією земель.

Під цей концепт сформували міфи про заснування Російською імперією міст краю. Щоб укорінити ці міфи, імперська влада перейменовувала міста регіону. Одеса є прикладом такого перейменування. Місто було відоме ще з XV століття як Кочубіїв, пізніше Хаджибей і лише наприкінці XVIII століття указом Катерини II перейменоване в Одесу.

Сучасна Росія використовує цю імперську міфологію для виправдання своєї агресії проти України.

 

"Ідея з хіп-хопом та анімацією полягає у тому, щоб у зрозумілий для молодої аудиторії спосіб донести невідомі та малодосліджені факти з історії степової України.

Тому козаки у нас сканують QR-коди, щоб дізнатися інформацію про територію, куди вони в'їжджають, купці замовляють послуги охорони, переправи через річку та ночівлі онлайн, а полковники у паланці (адміністративна одиниця Січі) рекламують себе з білбордів. Попри легкий стиль, відео базується на фактах та конкретних історичних дослідженнях.

За що дякуємо групі істориків, котрі допомагали нам з верифікацією, зокрема доценту кафедри історії України з Дніпровського національного університету імені О.Гончара Олегові Репану", – розповідає про проєкт його ініціатор, заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.

Надалі в рамках кампанії УІНП планує створення роликів інших форматів, відеолекцій про історію південної України, друк і поширення тематичних видань. А також у місті Дніпрі відбудеться наукова конференція про історію Півдня України, в якій візьмуть участь провідні українські дослідники.

Розробляла ролик студія Young & Hungry production.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.