Знову без параду? Зеленський підписав указ

Кабмін має розробити та забезпечити реалізацію заходів з відзначення 29-ї річниці незалежності України з урахуванням вимог щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19

Президент підписав Указ № 318/2020 "Про відзначення 29-ї річниці незалежності України".

23 серпня 2020 року, у День Державного прапора України, в місті Києві, інших населених пунктах, закордонних дипломатичних установах України, військових частинах мають бути проведені офіційні церемонії урочистого підняття Державного прапора.

У День Незалежності України, 24 серпня 2020 року, в місті Києві, інших населених пунктах передбачається проведення урочистостей за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, учасників ООС/АТО та громадськості.

Крім того, у День Незалежності буде проведено церемонії покладання квітів до пам'ятних знаків та місць поховань видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України, загиблих учасників Революції Гідності, учасників ООС/АТО.

Згідно з указом, передбачені тематичні культурно-мистецькі, медійні, виставкові та інші заходи з донесення громадянам інформації про важливі події та персоналії української історії, досвід національного державотворення.

Також уряд має організувати церемонії вручення державних нагород, заохочувальних відзнак особам, які зробили значний внесок у здобуття незалежності України, захист її суверенітету й територіальної цілісності.

Кабмін має підтримати ініціативи громадськості, спрямовані на зміцнення національної єдності, розбудову держави, популяризацію національних традицій та державних символів України, утвердження позитивного іміджу нашої держави у світі.

Міністерство закордонних справ має забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України за участю представників української громадськості за кордоном заходів з відзначення Дня Державного прапора та Дня Незалежності України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.