У Києві буде пам’ятник Петру Болбочану

Громадська спілка “Музичний батальйон” ініціює встановлення у Києві пам’ятника визволителю Криму від більшовиків Петру Болбочану

Громадська спілка "Музичний батальйон" вирішила встановити у Києві, на вулиці Січових Стрільців, в однойменному сквері пам'ятник командувачу Запорізького полку армії УНР, визволителю Криму від більшовиків Петру Болбочану. Урочисте відкриття заплановане на 5 жовтня – річницю від дня його народження.

 

Саме погруддя вже відлите у бронзі, районні чиновники обіцяють прийняти пам'ятник на баланс.

Ініціатори збирають кошти на сам процес встановлення і різні додаткові заходи.

Реквізити:

Громадська спілка "Творче патріотичне об'єднання "МУЗБАТ",

пот/рах. UA48 320649 00000 2600 5052 754346 в ФIЛIЯ "РОЗРАХ.ЦЕНТР";

АТ КБ "Привабанк" м. Київ, МФО 320649, код за ЄДРПОУ 40326682

Картка "Приватбанку", прив'язана до рахунку: 4246 0010 0064 5816

Прохання зазначати в платежі: "Благодійний внесок на пам'ятник П. Болбочану"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.