У ході реконструкції в центрі Харкова прибрали пам'ятний знак Героям України

Пам'ятний гранітний знак Героям України прибрали під час реконструкції скверу на площі Свободи у Харкові, де нещодавно відкрили найбільший в Україні "сухий" фонтан.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

 

"Дійсно, в ході реконструкції скверу прибрали камінь, установлений у грудні 2014 року за ініціативи волонтерів, з написом "Героям, що загинули за свободу і незалежність України". Саме волонтери тоді зібрали гроші та придбали цей червоний граніт вагою 750 кг.

За проєктом камінь мав позначити у сквері майбутню Алею Героїв, які загинули на Сході країни. Проєкт було представлено в профільному департаменті Харківської міськради, і алею як ідею схвалили, але рішення не прийняли. Тому будівельники прибрали цей камінь у ході реконструкції скверу, бо він офіційно не є пам'яткою, хоча люди приносили сюди квіти і проводили біля нього пам'ятні заходи", - зазначив Чистилін.

За його словами, активісти Харківського Євромайдану зберігатимуть камінь, допоки влада таки прийме рішення створити Алею Героїв на новому місці – у сквері на вулиці Університетській, біля Успенського собору.


23 серпня, у Харкові в День міста на площі Свободи був відкритий найбільший "сухий" фонтан в Україні – діаметром 36 метрів. Він обладнаний світлодіодними лампами з величезною кількістю варіантів підсвічування.

Цей фонтан розташувався у відродженому до свята сквері навпроти Харківського національного університету імені Каразіна.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.