У ході реконструкції в центрі Харкова прибрали пам'ятний знак Героям України

Пам'ятний гранітний знак Героям України прибрали під час реконструкції скверу на площі Свободи у Харкові, де нещодавно відкрили найбільший в Україні "сухий" фонтан.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

 

"Дійсно, в ході реконструкції скверу прибрали камінь, установлений у грудні 2014 року за ініціативи волонтерів, з написом "Героям, що загинули за свободу і незалежність України". Саме волонтери тоді зібрали гроші та придбали цей червоний граніт вагою 750 кг.

За проєктом камінь мав позначити у сквері майбутню Алею Героїв, які загинули на Сході країни. Проєкт було представлено в профільному департаменті Харківської міськради, і алею як ідею схвалили, але рішення не прийняли. Тому будівельники прибрали цей камінь у ході реконструкції скверу, бо він офіційно не є пам'яткою, хоча люди приносили сюди квіти і проводили біля нього пам'ятні заходи", - зазначив Чистилін.

За його словами, активісти Харківського Євромайдану зберігатимуть камінь, допоки влада таки прийме рішення створити Алею Героїв на новому місці – у сквері на вулиці Університетській, біля Успенського собору.


23 серпня, у Харкові в День міста на площі Свободи був відкритий найбільший "сухий" фонтан в Україні – діаметром 36 метрів. Він обладнаний світлодіодними лампами з величезною кількістю варіантів підсвічування.

Цей фонтан розташувався у відродженому до свята сквері навпроти Харківського національного університету імені Каразіна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.