Парламент розширив список пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році

Верховна Рада України внесла зміни до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році"

 

За рішенням народних депутатів до офіційного переліку ювілеїв та памятних дат додано:

"920 років з часу першої писемної згадки про місто Острог (1100);

125 років з часу заснування Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ніжинський агротехнічний інститут" (1895);

100 років з часу заснування Державного університету "Житомирська політехніка" (1920);

100 років з часу заснування Полтавської державної аграрної академії (1920);

100 років з дня заснування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (01.01.1920);

100 років з дня заснування Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (24.09.1920);

100 років з дня заснування Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (25.09.1920);

90 років з часу заснування Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (1930);

90 років з часу заснування Харківського національного університету радіоелектроніки (1930);

90 років з дня заснування Українського державного університету залізничного транспорту (17.04.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного університету будівництва і архітектури (12.06.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (23.07.1930);

90 років з дня заснування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (01.10.1930);

90 років з дня заснування Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (12.11.1930);

25 років з дня підписання міжурядової угоди та Меморандуму про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції "Фарадей", яка була перейменована на честь академіка Володимира Вернадського (20.07.1995) ";

120 років з часу народження Степана Ґжицького (1900–1976), вченого у галузі ветеринарної медицини".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.