Антон Дробович: «пам’ятник Симонові Петлюрі – це відновлення пам’яті про символ Незалежності»

Голова УІНП Антон Дробович підтримує спорудження пам’ятників Головному Отаману військ УНР Симонові Петлюрі

Таку заяву очільник цього центрального органу виконавчої влади зробив під час ефірів на двох провідних всеукраїнських розмовних мережевих радіостанціях.

 

Тема декомунізації стала ключовою в ефірах за участю Антона Дробовича. "Декомунізація не зводиться лише до демонтажу незаконної символіки. Важливо сприяти появі речей, які створять новий порядок денний, які відновлять пам'ять про важливі події, про справедливість, які будуть реальною контрдією ідеологічним впливам колишнього комуністичного режиму. Приміром, у Полтаві зараз активно обговорюється питання створення пам'ятника Симонові Петлюрі. Здавалося б, до чого тут декомунізація? Це дуже важливий крок! Справа у тому, що комуністична радянська влада зробила все, щоб демонізувати, оббрехати Петлюру. І відповідно створення таких важливих об'єктів відновлює пам'ять про важливі історичні постаті, які є символами боротьби з комунізмом", - заявив керівник Інституту нацпам'яті в передачі "Інформаційний вечір" Українського радіо.

"Недостатньо щось просто руйнувати. Важливо пропонувати нові смисли. Симон Петлюра уособлює боротьбу за незалежність України на початку 20 ст., зокрема, в роки Української революції 1917-21 рр.. Відтак, такі ініціативи громади як спорудження пам'ятнику Симонові Петлюрі – це теж декомунізація, бо такі речі відновлюють наші питомі історичні символи", - наголосив Антон Дробович в ефірі радіо "НВ".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.