Археологи виявили артефакти битви під Грюнвальдом

На місці битви під Грюнвальдом знайшли бойові сокири та інші види зброї.

Археологи з Польщі виявили бойові сокири та інші стародавні артефакти на місці битви під Грюнвальдом, яка відбулася 15-го липня 1410-го року. Про знахідки дослідників пише Lenta.ua із посиланням на видання Nauka w Polsce.

 

Грюнвальдська битва – одна з наймасштабніших битв середньовічної Європи, і одна з найважливіших подій в польській і литовській історії. Вирішальна битва Великої війни (1409-1411) відбулася влітку 1410-го року на Грюнвальдських полях, де об'єднані війська Королівства Польського і Великого князівства Литовського перемогли війська Тевтонського ордена.

Той факт, що археологам вдалося виявити бойові сокири та інші види озброєння на місці великого середньовічного бою, виглядає як справжня сенсація – говорить глава музею Грюнвальдської битви Ф. Шимон Дре.

"Ми вивчаємо поле битви протягом декількох років і вперше натрапили на такі цінні знахідки", - сказав директор музею, додавши, що сокири збереглися в дивно гарному стані. Крім сокир, вчені знайшли частину меча і безліч наконечників стріл.

Точне місце, де були виявлені артефакти, не повідомляється – передбачається, що тут будуть проведені додаткові розкопки, за підсумками яких можуть бути знайдені інші середньовічні предмети. Археологи вважають, що в Грюнвальдській полях знаходиться ще чимало артефактів, що залишилися з часів битви.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.