Полтавська міськрада погодила місце спорудження пам'ятника Петлюрі

На черговій сесії Полтавської міської ради погодили місце встановлення пам’ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ і флоту УНР Симонові Петлюрі.

Скульптуру установлять поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці Симона Петлюри неподалік скверу Матері та дитини. За таке рішення проголосували більшість депутатів Полтавської міської ради: 23 з 27 присутніх на сесії, повідомляє УІНП.

 

"Всі ми знаємо, що зараз триває російсько-українська війна, яка має не тільки збройний вимір. У тому числі є вимір війни пам'ятей. Лише три промовисті приклади.

Яке було перше рішення в Криму після окупації? Це демонтаж пам'ятника основоположнику Військово-морських сил України, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Потім усі підручники з історії України вилучили з усіх шкіл на території півострова, звезли до Сімферополя і там в одному із двориків спалили. Відразу після встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі у Вінниці, президент держави-агресора Володимир Путін повторив комуністичні пронафталінені вигадки про антисемітизм Петлюри.

Отже, Ваше голосування, панове депутати, стане внеском у протидію російській агресії у сфері війни пам'ятей", - звернувся до депутатів представник УІНП Олег Пустовгар, що був присутній на засіданні.

Представник УІНП також поінформував депутатів що профільна комісія при міськвиконкомі схвалила лист облдержадміністрації щодо спорудження пам'ятника та рекомендацію Державного архіву Полтавської області, обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Українського інституту національної пам'яті.

Депутат міськради, ветеран російсько-української війни та один з розробників проєкту пам'ятника Юліан Матвійчук уточнив, що з технічної точки зору, ділянка повністю відповідає вимогам для встановлення.

"Виявилось, що мереж там немає, окрім "Полтававодоканалу", де знаходяться їх труби. Коли монтуватимуть там пам'ятник, вони звідти їх дістануть", – пояснив депутат.

Майбутній вигляд пам'ятника визначать прозорі демократичні процедури. Виготовленням документації та проведенням Всеукраїнського відкритого архітектурно-мистецького конкурсу на ескіз-проєкт пам'ятника опікуватиметься Полтавська облдержадміністрація.


Нагадуємо, що голова УІНП Антон Дробович підтримав ініціативи громадськості та облдержадміністрації щодо спорудження у Полтаві пам'ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ та флоту УНР Симонові Петлюрі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.